У Нововодолазькому будинку культури облаштовано медіацентр, де можна не лише записати старовинну пісню, а й надати їй сучасного звучання. Завдяки проєкту «Медіацентр “Спадок Берегинь”» місцева культура отримала нову форму — доступну, якісну та живу, розповідають організатори проекту.

Нововодолазька громада Харківщини зовсім недалеко від кордону з РФ, тож жінки взялися зберегти найцінніше — український голос, пісню та живу пам’ять народу.

«Я сама співаю, керую вокальними колективами, але раніше не надавала великого значення тому, що пісенні традиції потрібно фіксувати й зберігати. А вже коли почалася повномасштабна війна, прийшло усвідомлення, наскільки це важливо. Наскільки цінна наша культура і наскільки необхідно її зберігати, особливо коли є реальна загроза її зникнення», — розповідає Альона Компанієць, вокалістка, одна з ініціаторок створення медіастудії.

Медіацентр облаштовано як сучасну студію з повним технічним оснащенням: проведено ремонт, встановлено звукоізоляцію, придбано професійне звукозаписувальне обладнання, техніку та меблі. Усе це стало основою для якісного запису українських пісень та організації культурних заходів.

Під час реалізації проєкту було записано шість народних пісень у виконанні місцевих колективів, а також створено сучасні аранжування українських композицій. Учасниці, які долучилися до записів, надихнулися на подальшу творчість, почали експериментувати зі звучанням, планують працювати над авторськими піснями та новими форматами популяризації традиційної музики.

Щоб заохотити мешканців громади до збереження нематеріальної культурної спадщини, організатори провели низку подій: майстер-класи з народного вокалу, воркшопи з писанкарства та традиційних танців. Ці заходи не лише допомогли учасникам та учасницям зануритися у фольклор, а й стали простором для спілкування, натхнення й підтримки.

Однією з найяскравіших подій став творчий вечір «Жіночий голос у культурі» — перший такий захід у Нововодолазькій громаді. Він пройшов особливій атмосфері: жінки та дівчата виконували українські пісні, читали вірші — як класичні, так і авторські, жартували та ділилися життєвими історіями та думками про значення культури у час війни.

Особливу увагу команда проєкту приділила видатним жінкам громади — Ользі та Тетяні Коваль, які очолюють народний фольклорно-етнографічний колектив «Вербиченька». Заснований ще у 1992 році, колектив виконує пісні, обряди, танці, притаманні Слобожанщині. У його репертуарі понад 300 пісень, а серед учасників та учасниць — представники та представниці різних поколінь. Пані Ольга та пані Тетяна є почесними громадянками громади, їхня багаторічна праця стала фундаментом збереження культурного коду Нововодолажчини. У відео, створеному для проєкту, жінки діляться своїм досвідом збору етнографічних матеріалів та розмірковують про важливість архівування нематеріальної спадщини для майбутніх поколінь.

«Як би нас не ламали, як би не намагалися знищити нашу культуру — ми вижили, вистояли, і тепер втримаємося. Українська пісня витримає, вона збережеться. Недаремно ж кажуть у народі: поки писатимуть писанки і співатимуть колядки та щедрівки — не буде кінця світу», — каже Тетяна Коваль.

Так проєкт зі створення медіацентру став простором взаємопідтримки, де жінки громади об’єдналися заради збереження своєї культури — сили, що передається з покоління в покоління, а також заради спільної мети — дати нове життя пісенним традиціям, що пережили століття.

Проєкт «Медіацентр “Спадок Берегинь”» реалізується за технічного адміністрування ГО «Взаємодія – Плюс» за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та за фінансової підтримки Уряду Франції. Він покликаний не лише архівувати пісні, а й привернути увагу до унікальної місцевої фольклорної спадщини, активізувати культурне життя громади, розкрити жіночі лідерські ролі у збереженні традицій.

Це матеріал надано в рамках циклу “Щоденник спільних дій: історії стійкості та відновлення” за результатами реалізації проєктів швидкого впливу у громадах 12 областей України. Це історії про те, як громади згуртовуються перед викликами, знаходять сили в єдності та перетворюють труднощі на можливості. У центрі цих трансформацій — робочі групи з громадської безпеки та відновлення, підтримувані ПРООН в Україні. Вони стали інклюзивними майданчиками для діалогу та співпраці, а реалізовані ініціативи — прикладами того, як громадяни беруть активну участь у відновленні та розвитку. Ці зусилля активно підтримуються ПРООН в Україні спільно з міжнародними партнерами, щоб громади могли адаптуватися, відновлюватися та впевнено рухатися вперед.