Сьогодні подвійне свято: 23 серпня не тільки Харків відзначає День міста, а й Україна відзначає День Державного Прапора. Як виник український прапор, коли синій і жовтий стали національними кольорами, коли прапор офіційно затвердили та які маловідомі факти з ним пов’язані — розповідає Kharkiv One.

Чому День Державного Прапора відзначають 23 серпня

День Державного Прапора України щороку відзначають 23 серпня. Свято встановили указом президента Леоніда Кучми у 2004 році.

В указі зазначено, що День Державного Прапора запроваджено «на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України» та для виховання поваги до державних символів. Таким чином, День Прапора — відносно молоде державне свято: у 2026 році його відзначають у 22-й раз.

Конституція України визначає Державний Прапор одним із державних символів України. Сучасний український прапор — це прямокутне полотнище з двох рівновеликих горизонтальних смуг: верхньої синьої та нижньої жовтої.

Співвідношення ширини прапора до його довжини — 2:3. Саме така конструкція була офіційно затверджена постановою Верховної Ради України 28 січня 1992 року. В Україні дуже поширене пояснення кольорів нашого прапору як «синє небо над золотим пшеничним полем», але в законодавстві офіційно встановленого тлумачення цих кольорів немає. Це радше культурна та образна інтерпретація, яку дав нашому прапору наш народ.

Читайте також: День міста Харкова 23 серпня: історія свята, цікаві факти та найгучніші святкування

Символ українців під час “Весни народів”

Історія прапора, як офіційного символу, сягає щонайменше середини XIX століття, коли синьо-жовте поєднання почало утверджуватися як українські національні кольори.

Вперше використання синьо-жовтого прапора, як національного символу українців зафіксовано у червні 1848 року під час параду революцій європейських народів проти своїх монархій, відоме, як “Весна народів”. Політична організація Головна Руська Рада у Львові, яка представляля інтереси українців, котрі перебували у складі Австро-Угорської імперії, у чеврні 1848 року ухвалила рішення відновити історичну символіку Галицько-Волинського князівства (Руського королівства). На вежі Львівської міської ратуші вперше урочисто замайорив синьо-жовтий прапор. З цього моменту поєднання синього та жовтого кольорів остаточно закріпилося у свідомості українців як загальнонаціональний символ, подолавши кордони тогочасних імперій.

Водночас говорити, що український прапор «виник» у 1848 році, було б неправильно.

Синій та жовтий кольори використовувалися в українській символіці й раніше. За даними Українського інституту національної пам’яті, козацькі полкові та сотенні знамена часто мали синє або блакитне тло, на якому жовтим зображували хрести, зорі, зброю та інші символи.

Тобто сучасний прапор не був вигаданий «з нуля» у XIX чи XX столітті — він формувався в результаті тривалого розвитку української символіки, і його коріння йдуть аж до Галицько-Волинського князівства, а можливо, навіть, й до Київської Русі.

Справжній політичний злет синьо-жовтого стяга відбувся під час Української революції 1917–1921 років. Після падіння Російської імперії український прапор став символом відродження державності. Синьо-жовті кольори використовували українські державні утворення, зокрема Українська Народна Республіка.

У цей же період існували дискусії щодо порядку кольорів. У різних українських державних і військових структурах можна було побачити як синьо-жовті, так і жовто-сині варіанти. Зрештою сучасний порядок — синя смуга зверху, жовта знизу — був закріплений як державний у незалежній Україні.

В Радянському Союзі за жовто-синій прапор карали

Після встановлення більшовицької влади синьо-жовтий прапор опинився під забороною на територіях радянської України. Для радянської влади він був не просто шматком тканини іншого кольору — його сприймали як символ українського національного руху та прагнення до незалежності.

Попри заборону, український прапор продовжував існувати в підпіллі та за межами СРСР.

Один із відомих епізодів стався 22 січня 1973 року в Чорткові на Тернопільщині. Український громадський діяч Володимир Мармус разом із вісьмома однодумцями вивісив чотири українські національні прапори. Учасників акції заарештували та засудили до ув’язнення.

В ті часи публічна демонстрація синьо-жовтого прапора автоматично означала серйозні тюремні строки, адже прапор вважався символом “бандерівщини”, націоналізму і навіть колабораціонізму під час Другої світої війни, в якому, як це не парадоксально, українських націоналістів звинувачував режим, котрий в 1939 році підписав із Гітлером пакт Молотова- Рібентропа.

Жовто-синій прапор повертається на вулиці України

Наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років синьо-жовтий прапор почав повертатися у публічний простір.

26 квітня 1989 року у Львові під українським прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи.

22 травня 1989 року синьо-жовтий стяг з’явився під час Шевченківського свята в Києві.

23 березня 1990 року український прапор підняли над Тернопільською міською радою, а 3 квітня — над Львівською ратушею.

Особливо символічною стала дата 24 липня 1990 року — цього дня синьо-жовтий прапор урочисто підняли над Київською міською радою.

Це було ще до проголошення незалежності України. А 4 вересня 1991 року жовто-синій прапор нарешті замайорів над Верховною Радою. Після проголошення незалежності України 24 серпня синьо-жовтий стяг залишився над будівлею Верховної Ради вже назавжди. Через кілька місяців, 28 січня 1992 року, Верховна Рада України офіційно затвердила Державний Прапор України. Саме тоді було законодавчо закріплено його вигляд: дві рівновеликі горизонтальні смуги, синя зверху і жовта знизу, співвідношення сторін — 2:3.

Читайте також: Кафе-укриття: топ-10 безпечних закладів Харкова

Топ- 10 цікавих фактів про Державний Прапор України

1. День Прапора з’явився лише у 2004 році

Офіційно свято встановили указом президента **23 серпня 2004 року**. Саме тому сучасна традиція відзначення Дня Державного Прапора є значно молодшою за сам прапор.

2. Прапор має чітке співвідношення сторін

За законом співвідношення ширини до довжини Державного Прапора становить **2:3**. Тобто прапор не може мати довільні пропорції, якщо йдеться саме про офіційний державний символ.

3. Український прапор побував на Евересті

Синьо-жовтий стяг піднімали на найвищу вершину світу — **Еверест**. Про це згадує Український інститут національної пам’яті серед знакових місць, де побував український прапор.

4. Прапор побував в Антарктиді

Український стяг майорів і на антарктичній станції **«Академік Вернадський»**. Таким чином, синьо-жовті кольори можна побачити навіть далеко за межами українського материка.

5. Український прапор літав у космос

Синьо-жовтий прапор побував у космосі разом із першим космонавтом незалежної України **Леонідом Каденюком**.

6. У 1990 році прапор підняли над Київрадою

Це сталося 24 липня 1990 року, ще до проголошення незалежності України. Прапор над Київрадою став одним із символів політичних змін, які відбувалися в Україні наприкінці існування СРСР.

7. За український прапор можна було потрапити до таборів

У радянські часи публічна демонстрація синьо-жовтого прапора могла закінчитися кримінальним переслідуванням. Учасники підпільних акцій отримували реальні тюремні строки та заслання.

8. У Харкові створювали прапор із квітів

У 2016 році Харківщина стала майданчиком масштабної акції «Прапор України — прапор миру!». Організатори планували скласти з приблизно **мільйона квітів** синьо-жовтий прапор площею близько 15 тисяч квадратних метрів. До проєкту долучилися понад 6 тисяч людей з усіх регіонів України.

9. У Харкові проводили масштабні флешмоби з прапорами

У різні роки День Прапора в місті відзначали масовими акціями. Зокрема, у 2019 році на площі Конституції розгорнули великий український стяг та провели «шоу прапорів».

10. Сьогодні прапор — не просто державний символ

Для українців синьо-жовтий стяг давно вийшов за межі офіційної символіки. Він став знаком **ідентичності, свободи та опору**.

Саме тому фотографія українського прапора над звільненим містом має сьогодні значення, яке важко порівняти зі звичайною церемонією підняття державного символу.

Kharkiv One